Будапештський street art: 6 моїх улюблених муралів

Оприлюднено Оприлюднено в Альтернативний Будапешт
Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone

У Будапешті майже немає випадково розмальованих стін. Ну тобто є, звісно, стихійні помалювання, але вони тимчасові і я тут зараз про інше. Якщо брати глобально, то будапештський street art – це щось на зразок однієї великої й цілісної виставкової галереї урбаністичного вуличного мистецтва, що втілена у життя з одного боку громадським рухом “Кольоровий Будапешт”, з іншого – товариством художників “Неоплант” і, безперечно, під активним контролем відповідних владних структур. Це така триголова структура, яка відповідає за розмалювання будапештських стін. Запрошуються художники з різних куточків Угорщини й інших країн для втілення тих чи інших ідей, раз на кілька років влаштовуються міжнародні стінописні фестивалі, проводяться онлайн голосування за проекти.

У будь-якому місті є нефункціональні глухі стіни, – вважають організатори. Сірі й понурі, які складно любити. А те, що ми не любимо, ми зазвичай не бережемо. У довгій перспективі такі стіни руйнуться швидше, ніж решта, тому вони вимагають уваги. Мурали ідеально підходять для таких стін, якщо звісно не малювати туди абищо. Друга функція муралів – розбавляти міську рекламу. На сьогоднішній день Будапешт має близько сотні більших чи менших кольорових street art проектів. Це не тільки стінопис, це ще й бруківкопис, фасадопис, окремі кольорові соціальні точки та інше. Якщо задатися метою обходити хоча б десяток – це вже стає схоже на похід у виставкову галерею, щоправда  досить габаритну і в масштабах одного немалого міста. На жаль сюди я не можу втиснути навіть десять, бо це не монографія. Тому розкажу й покажу тільки улюблені.

 


1. Продавчиня зеленини (A Zöldséges)

Цей мурал настільки ідеально вписаний у площу Клаузал за настроєм, стилістикою, ба навіть за персонажами, що навіть не відразу розумієш, що це малюнок. На ньому зображена справжня пештська продавчиня зеленини Жужа-нийні, яку тепер знає ціле місто і ще купа туристів у цілому світі. Тут прекрасне усе – від будівельників, що кладуть черепицю, до песика, що прив’язаний до класичної червоної пештської поштової скриньки. Klauzál tér, VII район


2. Офіціант Рейтев Єнева (Rejtő Jenő pincére)

На цьому муралі зображений ще один пештський персонаж – офіціант японського кавового дому на Андрашші утцо (нині Írók Boltja – Крамниця Письменників), завдяки якому, за дуже популярною пештською легендою, угорці нині мають змогу читати романи свого улюбленого письменника Рейтев Єнева (Rejtő Jenő), драматурга пештського кабаре, угорського автора початку двадцятого сторіччя. Рейтев Єнев писав секретні кримінальні бульварні детективи, які у ті часи вважалися страшним несмаком, але тим не менше всі читали їх з величезним захопленням, зачинившись у спальні за всіма замками. Його книжки дотепер перевидаються, герої обожнювані всіма угорцями, тексти можна завантажити абсолютно безкоштовно онлайн. Я їх сама читаю з задоволенням, бо це дуже легке і смішне чтиво на зразок “Коли Мод повернулася до свого номеру, із шафи їй на зустріч випав делікатний усміхнений пан у піжамі. На голові в нього красувався елегантний зелений шовковий капелюх, що раніше, здається, був абажуром напольної лампи” Легенда розповідає, що Рейтев Єнев часто сидів без грошей, як усякий творчий чоловік, і у японському кавововому домі потрошки пропивав і проїдав свої рукописи. Там працював його фанат офіціант, який брав від нього ці рукописи замість грошей і відразу біг з ними у видавництво, де на ці рукописи вже з нетерпінням чекали видавці, а за ними власне й читачі. Цей мурал вибирали загальним голосуванням з трьох проектів, теж пов’язаних  з відомими персонажами. Розповім про них іншим разом.  Kazinczy u. 45 VII район


 

3. Blue in Green від польських художників

Мурал на 240 квадратних метрів на стоянці Медичного університету Семмелвейс. Це спільна робота двох польських художників графітчиків SEPE і Данієля Chazme. Всюди в пресі мурал розписаний вздовж і впоперек – і у польській, і в угорській. За словами критиків, характерно поєднує стилі обох художників. Стилізовані впізнавані фігури SEPE рухаються, сидять в суворих кубічних формах Chazme. Роботу і проживання художникам оплатили Польський інститут разом з компанією wizzair. До цього муралу є відео, про те, як мурал малювався і як співпрацюють два художники під час роботи, раджу тим, хто любить таке дивитися. Мені зайшло. Я люблю цей мурал. Просто люблю і все. Як сон якийсь, як Атлантида. Lenhossék utca, XI район


 

4. Живий мурал з віртуальною реальністю

Цей теж прекрасний. Угорці звичайно випендрилися з ним наповну. На перший погляд абсолютно простий мультяшний мурал, має надбудовану віртуальну реальність. До нього існує мобільний app LARA, який можна завантажити собі в телефон і потім, навівши телефон на мурал, отримати доповнену мультимедійну живу картинку, яку цей app генерує. Що з цього вийде, можна глянути на відео.


 

5. Ержебет керут

Цей мурал можна побачити тільки з Continental Hotel Budapest, що на Догань утцо. Треба зайти до лобі, бо він намальований на одній зі стін внутрішнього дворику, чудово проглядається через великі панорамні скляні стіни. Історична будівля, в якому розташований готель, – привід для окремої історії, бо це колишня культова купальня Гунґарія. Розкажу потім окремо.


 

6. Дивоолень (A Csodaszarvas)

Угорський графік і street art художник з псевдонімом BreakOne шукав якийсь такий угорський символ, що менш відомий ніж гуляш та вишивка матьо. І згадав угорську казку про Дивооленя, яку угорським дітям розповідають у дитинстві. Диволень, наряду з Турулом, міфічна магічна тварина, яка супроводжує угорський народ ще зі Сходу. Він фігурує в дуже багатьох легендах і казках, як тварина, що показує місце, де треба будувати церкву, замок, чи поселення. В угорських казках Дивоолень привів угорців у Паннонію. Був собі східний король Німрод і було у нього два сини – Гунор і Модьор. І одного разу під час полювання побачили вони Дивооленя. І гналися за ним кілька років. А онієї ночі, коли наздогнали, то знайшли себе в Панонії, де закохалися у двох королівн, доньок паннонського короля. Від Гунора пішли гуни, від Модьора – мадяри. Звісно ця казка суперечить усьому, але на те вона й казка. Відео роботи Régi posta utca, Belváros


 

На цій казці поки що й зупинимося, бо у всякої прогулянки має бути якась перерва для бокалу вина. Enjoy!

У нас попереду ще муралів 30 🙂

І багато фоток на фейсбук в альбомі “Будапештський street art

Напишіть відгук