Чай у печері Зеленої Черепахи

Оприлюднено Оприлюднено в Гурманський Будапешт
Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone

Ціную, коли комусь вдається для мене відкрити щось нове і цікаве.  І люблю всякі характерні місця.
Сиділа щойно, читала індіанські міфи. Якби не чайний дім Zöld teknős barlangja, що в перекладі означає “Печера зеленої черепахи” , навряд чи коли-небудь мені прийшло в голову загуглити черепаху в індіанській міфології. Десятки міфів є, виявляється, – черепаха як Всесвіт, як перша земля, як небо, як сонце, словом як все! Десь на племені зуньї не витримала й здалася, бо дуже вже іноді індіанці для мене негуманні й чужорідні, хоч і цікаві. Але я тут про те, якими інформація приходить до нас дивними шляхами, – часом чайними.
Наприклад, слухайте: раз на рік в середині літа зуньї вдягалися в парадний одяг і парадні (як кажуть у Закарпатю “неділяшні”) маски, відловлювали черепах і приносили до своїх домівок. Урочисто вносили до середини і намагалися впізнати в черепахах своїх померлих родичів. Черепах пригощали найкращими стравами і напоями, приділяли їм знаки шани, а на наступний день убивали. “Ховали” м’ясо і кістки в річкових водах, щоб черепахи могли отримати вічне життя в темних водах озера смерті. А черепаший панцир потім вішали в будинку і шанували як святиню.
Бути у великій шані іноді дуже шкідливо для здоров’я, – сказав би капітан Джек Горобець після того, як втікав від одного племені, що дуже його шанувало.
Ну й власне про чайну, що я її зазначила. Колеги показали – місце не те, щоб дуже автентичне, скорше таке щось із серії “Індіанські племена для чайників”, але в той же час атмосферне і симпатичне – індіанська така концепція вігваму чи печери з усілякими складовими індіанської міфології та культури, світильники-вігвамчики, ловці снів з пір’ям та хутром, маски, тотеми, посуд, велика приватна колекція чайних аксесуарів з усього світу. Обширна чайна карта (на сайті пропозиція в рази більша, ніж в меню, або меню старе, або сайт), є тематичні, спеціально обладнані міні-зали для куріння “трубки миру” або кальяну (всякі “Вігвам Білого Вовка”, або Вігвам Синього Бізона чи Мачу-Пікчу зала) з окремою орендою зали за годину.
І з “родзинок” – абсолютно на всіх чайниках закладу, що в них приносять ваш чай – кліпси проти злодіїв на ручці. Сміялися ми.
Але no comments, бо перше, що мені в голову прийшло, як я побачила ці чайнички, що не проти б парочку таких мати вдома :-))))) Думаю, що їхній чайний посуд регулярно крадуть, бо гарний.

Вибір чаїв – величезний. Місце затишне і таки схоже на печеру. Є виставка чайного посуду з усього світу.

Напишіть відгук