Зимові прогулянки вздовж Дунаю: трохи історій та лайфхаків

Оприлюднено Оприлюднено в Оглядовий Будапешт
Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone

Прогулянки вздовж Дунаю – must see абсолютно для всіх, хто перебуває в Будапешті. Вперше ви приїхали чи всоте, не важить. Дунай – головна визначна пам’ятка міста і одна з найкрасивіших оглядових атракцій, – те, без чого Будапешту просто не існує. Це обабіч ріки будівлі з чудовою архітектурою, скульптури й пам’ятники, надзвичайно красиві мости. Саме з набережних Дунаю можна побачити всі основні символи Будапешту – гору Геллерт, Будайський палац, Парламент, Рибальський бастіон, прогулятися по Дуна Корзо і т.д. Тут є де донесхочу нафотографуватися, посидіти на лавичці чи терасі кафе, спуститися до води по тих чи інших сходах, полюбуватися чудовим краєвидом і кораблями. Найкрасивіше це все виглядає, звісно, ввечері, коли місто запалює нічні вогні. Можна пройти багато кілометрів і ані краплі не втомитися. Якщо з кимось, то наговоритися про все на світі, якщо насамоті – то передумати купу думок.
Однак на вулиці невідступно холоднішає, і довгі пішохідні прогулянки понад водою стають схожі на сто кілограм морозива – приваблюють, але не даються.


Тому нині для початку, кілька лайфхаків для комфорту – аби цілком не задубіти

  1. Якщо ви приїхали до Будапешту за холодної пори року, і хочете прогулятися понад Дунаєм, то зверніть увагу на наступні три важливі моменти комфортної прогулянки. Найкраще для таких днів (холодних) підходить а) погожий сонячний день, б) післяобіддя, в) пештський бік річки. Десь з обіду тут яскраве сонце цілком непогано все прогріває, проміння віддзеркалюється у воді і сліпить очі, і саме з боку Пешту можна спостерігати дуже гарний захід сонця. Цей самий маршрут також дуже гарний в імлу – геть інакший, але при цьому значно холодніший.
  2. Ще дуже важливо – розбавляйте прогулянку приємними зігріваючими дрібницями. Іноді ці дрібниці – якраз те, що ми найкраще запам’ятовуємо. Те, що потім забираємо з собою незримим додому – смаки, настрій, відчуття, атмосферу. Тому не відмовляйте собі у дрібницях. З дрібниць складається велике.
  3. Не намагайтеся за один раз провернути прогулянку по всіх пам’ятках, заплануйте 1-2, на решту подивіться здалеку. Або з кораблика. Або з трамваю.

Підказка для фотографів: найкрасивіший схід сонця можна спостерігати з Буди (з Геллерту або з Рабальського бастіону), а найкрасивіший захід сонця – з Пешту (із тераси кафе на набережній чи котрогось rooftop бару).

Що ж, поїхали?

Танцюємо від Парламенту

Парламент Будапешт

Нині почнемо від нього, бо це один з основних символів Будапешту. Якщо ви його ще не бачили – ви в Будапешті не були. Якщо бачили – він все-одно ніколи не набридає. Ну й щоб зовсім вже не було, що пишу очевидні речі, сто разів написані у всіх путівниках, ось вам 7 фактів про Парламент, які ви не знали точно, бо про це вам не розповість жодна Вікіпедія. Я про них писала ще минулоріч. Прочитали? Знали? 🙂 Рухаємося далі

 

Обов’язково привітаємося з Аттілою – він, як завжди, печалиться

На східцях, що ведуть від площі Кошшута вниз на набережну, сидить Аттіла Йожеф – найліричніший і найтрагічніший поет Угорщини. Вся його доля – одна суцільна драма, здається угорська література не знає іншої людини, якій би так страшенно не таланило навіть в елементарних речах. Постійно не вистачало грошей навіть на харч, жінки його обманювали і кидали, визнання таланту прийшло тільки після смерті. Десятки спроб самогубства – невдалих! Йому не таланило навіть у тому, аби покінчити з власним життям (ну або навпаки таланило, але він сам так не думав). Уявіть собі, навіть психоаналітик йому дістався такий, що замість того аби його позбавити депресій, довів до сказу – Аттіла ганявся за ним з ножем. Ну й на завершення, коли слава до нього нарешті прийшла, загибель внаслідок убивства, немов останній штрих. При цьому всьому це був надзвичайно красивий чоловік (судячи за фотографіями) і дуже талановитий. Нині його вірші перекладені багатьма мовами, в тому числі українською і безліч разів покладені на музику. Тепер біля нього дуже люблять сідати на східцях жінки, пити каву, балакати або фотографуватися.

 

Запалимо свічку біля Danube Shoes

Раз ми вже тут ходимо близько, то давайте ще раз на нього подивимося. І, можливо, запалимо свічку та подумаємо про те, що в житті понад усе важливий мир, як би це пафосно не звучало. Не гроші, не досягнення, а мир. Якщо спуститися від Парламенту до набережної і йти в бік Ланцюгового мосту понад самим Дунаєм, через 300 метрів ми вийдемо до 60-ти пар стоптаного взуття, що розкидане берегом сяк-так, і здалеку виглядає, ніби справжнє. Грубі черевики, дитячі черевички, жіночі туфлі на підборах. Здається, ніби цілий натовп людей просто собі зняв мешти і побіг купатися. Однак ні, не побіг. Це найсумніший, і якийсь дуже щемливий у своїй беззахисності меморіал, присвячений пам’яті євреїв, розстріляних бойовиками угорської нацистської Партії схрещених стріл в Будапешті під час Другої світової війни. В ніч на 8 січня 1945 року каральні бригади з оголеними багнетами вривалися в будинки і виводили людей на набережну. Людей розстрілювали прямо тут – ставили біля самого краєчку, сковуючи спільним ланцюгом. І однієї кулі виявлялося цілком достатньо, щоб жертва падала у воду і тягла за собою решту, це заощаджувало боєприпаси. Жертв примушували зняти взуття, бо його потім можна було вигідно продати. Якщо прийти сюди пізнім вечором, то це виглядає так

Взуття на Дунаї Будапешт

 

Привітаємося з “безязикими левами” Ланцюгового мосту

Від меморіалу прогулюємося пішки до Széchenyi István tér, любуємося найпомпезнішим будапештським мостом – Ланцюговим. І обов’язково вітаємося з Левами, що стережуть Дунай. Це хороша прикмета. Те, що у них, буцімто, нема язиків – місцевий неправдивий анекдот, який стільки разів усі вже переповідали, що повторюватися не буду. Ланцюговий міст став першим стаціонарним мостом, який зв’язав Буду і Пешт, на момент будівництва (1849 рік) вважався архітектурним дивом, майже неможливим до втілення, і входив у п’ятірку найбільших мостів світу. Граф Сечені проект замовив англійському архітектору, а для роботи запросив шотландського будівельника, які використали найпередовіші в Європі технології. До появи Ланцюгового мосту на Дунаї існувала така дивовижа, як човневий міст. От така

Тут закінчуємо офіційну програму маршруту, оскільки вже добряче замерзли, і розпочнемо ту, що складається з приємних неважливостей


 

Три дрібниці, що дозволять зігрітися і додадуть нам настрою

На Széchenyi István tér сідаємо у Трамвай #2

Трамвай #2 – така хитра штука, яка за ціною одного трамвайного квитка дозволить вам отримати чудову екскурсію вздовж Дунаю, і цілком навіть замінить якийсь автобус City Sightseeing. Маршрут #2 за версією Тріпадвізора належить до серії must see для всіх туристів, які хочуть одним махом побачити всі найкрасивіші місця Будапешту (за бюджетні 350 форинтів).
Власне, якщо ви вже сто разів були біля Парламенту і не хочете до пам’ятнику взуття, можна й цілком зробити хід конем. Проминувши перші чотири пункти моєї прогулянки, сісти на цей трамвай на зупинці біля Моргіт-гід (на Jászai Mari tér) і проїхатися ним до кінцевої.  Розклади та карти маршруту

Однак вернімося до мого маршруту. Трамваєм #2 їдемо до Fovam ter і йдемо гуляти та пити каву

 

На центральний будапештський базар – Nagy Vásárcsarnok.

Він того вартує, вже мені повірте. По-перше, надзвичайно красивий архітектурно, по-друге – величезний і дуууже різноманітний за продуктовим наповненням, по-третє, зараз перед Різдвом прикрашений і сяє, як чарівний казковий палац. Ціни, до речі, тут завжди тримаються на доступному рівні, незважаючи на те, що це теж туристична мекка. Актуальні на основні продукти завжди можна глянути на Базар-онлайн (обновляється щокілька днів)

Фото We Love Budapest

Якщо скупилися і навантажилися, як новорічні олені – звідси можна прогулянку завершити і поїхати собі додому. Якщо ні – ідемо далі

 

Загортаємося у плед і п’ємо ромовий пунш або глінтвейн, споглядаючи кораблики на Дунаї

 


Пештська набережна між двома мостами (Ержебет та Сободшаг) – нова й сучасна. І Дунай тут якийсь дещо інший. Після прогулянок пішки та базарних походів ці тераси тут біля комплексу Balna – ідеальні. Комфортні, дуже сонячні і з них відкривається чудовий вид на Буду та кораблики, що сновигають туди сюди, мов намальовані. Тут хочеться сидіти довго – навіть взимку. А ще тут всюди є чудове зимове меню: гарячі віденські вафлі, зимові напої (алкогольні та безалкогольні), лате з прянощами та різноманітні закуски. зігрійте свій день якимось ромовим пуншем (гранатово-абрикосовим чи яблучно-м’ятним).

Звеселились і відпочили? йдемо набережною далі – через сквер Nehru part до Boráros tér біля моста Петефі. Там сідаємо на якийсь транспорт додому (трамвай 4 або 6, або 2), бо це велика транспортна розвязка і звідси легко можна доїхати будь-куди.

Якби у нас було літо чи рання осінь, то ми би сіли на котрийсь кораблик (D11, D12, D13) і повернулися ним у центр чи допливли до острова Моргіт сігет. Квиток – 750 форитнів, якщо у вас Будапешт-кард або проїзний – безкоштовно. На жаль, у зимовий період з усіх ходить тільки D11 у будні до обіду і післяобіду кілька робочих годин.

Потім можна піти до готелю, відпочити, перевдягнутися і піти їсти гуляш кудись на різдвяний ярмарок або ресторан, але це вже геть інша історія, яку доречно описати іншого разу

Напишіть відгук