Будапештський Національний театр – прогулянка із минулого в сучасне

Оприлюднено Оприлюднено в Оглядовий Будапешт
Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone

Прекрасну будівлю будапештського Національного театру 1875-го року, що була розташована колись на Блага Луйза тир, нині можна побачити хіба на старовинних фотографіях. Сумне нагадування про нього – точна реконструкція його шестиколонного портику – лежить нині, частково занурена у воду перед новим національним театром біля мосту Ракоці. Як Антлантида, що назавжди зникла з лиця землі, як нагадування про щось красиве, чого вже ніколи в реальності не побачиш.

 

 

І хоч будівля театру таки була після другої світової в дуже плачевному стані, бо до її ремонту руки у жодої влади не доходили від самої дати зведення, – кажуть, навіть електрика не була проведена, – тим не менше театр цілком нормально пережив дві світові війни і одну революцію 56-го. Єдине що не пережив, це радянську архітектурну розбудову міста в 65-му. Театр підірвали, коли тягнули на Блага Луйза метро.
Є ціла серія фотографій, як спочатку стала порохом його фасадна стіна з усіма скульптурами і барельєфами, потім бічні стіни, середина і зрештою увесь він канув у минуле назавжди. Очевидці згадують про той день, що величезний натовп стояв німо, коли пролунав перший вибух. Тільки міліціонери штовхали: відійдіть убік, але ніхто не рушав з місця. Можливо крики дещо зняли б напругу, але ні, всі продовжували стояти в непохитній тиші. Це було дуже боляче, дивитися, як осипається в пил така архітектурна краса. Фото VÁLASZ.HU
 

 

Потім доля національного театру розтяглася на десятиліття. Кидала його бідолашного з однієї будівлі в іншу, кілька років тут, кілька років там. Радянська влада обіцяла будапештцям новий помпезний проект театру спочатку у Варошлігеті, потім під нього хотіли перебудувати Нью-Йорк кафе (і слава богу, що нічого з того не вийшло, страшно подумати, що би залишилося з помпезної будівлі, яка нині займає перше місце у всесвітніх топах як найкрасивіше у світі кафе).

Ще через десятиліття на площі Ержебет в самісінькому центрі міста під театр навіть викопали величезну яму, і… все. На тому будівництво театру завмерло на роки. Будапештці прозвали цю яму Ямою з великої букви, Національною Ямою для Національного театру. Роки минали, місто разом з Ямою пережило розпад совєтів і навіть вступило до Євросоюзу. Яма настільки прижилася, що стала частиною Будапешту, органічно зрослася з ним і залишилася частиною площі Ержебет по сьогоднішіній день. Якісь підприємливі люди її забетонували, облагородили, привели в гарний вигляд і Яма з національної перетворилася в Культурну – у ній відкрили міську зону відпочинку, яка так і називається в народі Erzsebet Gödör – Ержебет Яма. Як вона виглядає нині (весь проект із парком, кафе та зонами відпочинку) можна глянути тут Фото звідти ж
 

 

А театр нарешті отримав нову помпезну будівлю і парк на березі Дунаю зі скульптурами найвідоміших угорських акторів (все разом займає 2 га землі). Будівля спроектована у вигляді велетенського корабля, що пливе Дунаєм. Фасадна стіна виготовлена із скла, тримається на 9 колонах. На кожній колоні – одна з 9 мистецьких муз. Театр має чотири сцени, велика на 600 місць, середня на 200 і мала на 100. І відкрита літня сцена – четверта. До території театру, крім парку, також відноситься лібіринт, зикурат та платанова алея. Вона ще молоденька зовсім, але гарна. Фото з Вікіпедії
 

 

 

 
Це надзвичайно красиве місце – дещо віддалене від центру. Але до нього чудово можна прогулятися пішки пештською набережною. Просто йти собі прямо-прямо хвилин 30 вздовж Дунаю від мосту Свободи і до мосту Ракоці (того що з лелеками, це я його так називаю, бо він з червоними лапами).
Там абсолютно сучасна забудова, прокладені доріжки, чудові кафе, де можна випити кави з видом на Дунай. Це дуже гарна прогулянка для весняного вихідного післяобіддя. Рекомендую вам її і, щойно розпогодиться, повторю її в якійсь чудовій компанії знову. Injoy!

Напишіть відгук