Є речі, які нерозривно асоціюються з Угорщиною, де би ви не почули про них уперше – в австрійському ресторані, англійському театрі чи французькій винарні. Гуляш, чардаш, унікум, келих токайського асу: одне слово і ви відразу знаєте, що йдеться про угорське. Це гунґарікуми. Термін слугує для позначення цілого ряду автентично угорських предметів, продуктів, страв, традицій і […]
У нас тут завтра День святого Іштван і Угорщина святкує свій день народження. Цього дня одним з найголовніших символів її державності, окрім Святої Корони і прапора, є щорічний Торт країни — országtorta, бо який же день народження без торта? Точніше – без двох тортів, бо з 2012 року до класичного торту додався також безцукровий, для прихильників здорового […]
Lángos (Ланґош) Ланґош – це плаский коржик із дріжджового тіста, який смажиться в олії. Подається найчастіше з часниковим соусом, сметаною, сиром або ж з усіма цими інгредієнтами разом. Історія ланґоша сягає в турецький період Угорщини, який тривав 150 років (16-17 століття). Угорський класичний фастфуд, рідний для серця кожного угорця. Без нього не обходиться жоден фестиваль […]
Принцип харчування, яким керуються угорці: в будній день на обід краще ходити туди, де можна поїсти смачно, швидко і не переплачуючи, навіть якщо ти заробляєш цілком пристойно. Це ніяк не пов’язано зі скупістю, скорше з практичністю. Швидко – бо обідня перерва коротка. Смачно – бо угорці свій шлунок люблять. Не переплачуючи, бо робочий обід – це не […]
Туристи часто питають мене, де в Будапешті можна поїсти страви угорської кухні. Оскільки кожен з нас має власні уявлення про «дешево-дорого» та запити на рівень закладу, – комусь підійде їдальня, а комусь для задоволення обов’язково необхідний хороший ресторан, – я напишу кілька матеріалів на цю тему. Нині ми поговоримо про “дешево”. Пара моментів: коли я кажу «дешево» […]
Я вам уже казала, що угорці люблять їсти? То повторю: угорці дуже люблять їсти. Їхні гастрономічні традиції – це те, що я люблю понад усе. За місцевими традиціями, друзі, нині, 11 листопада, требя їсти печену гуску, ну або хоча б скуштувати гусятини в тому чи іншому вигляді (бульйон, печеня, каша, що завгодно) – для того аби весь […]
Рибний фестиваль у Вайдагуняді гуде! Щойно звідти вернулася і таки обжерлася, – лікуюся літрами імбирного чаю з перцем. Що цікаво – там зараз дуже (!) багато будапештців і значно менше туристів. Цікаво тому, що саме Вайдагуняд корінні містяни зазвичай обходять, десь як парижани Ейфелеву вежу, тобто люблять, цінують як культове туристичне місце, але приходять один раз у житті – […]
Про плюси і… теж плюси маленького авторського бізнесу. Я нині мала нагоду згадати розповідь блогера Кіті про те, як це круто, коли є маленька пекарня в селі, що її відкрив молодий талановитий пекар Шон, і ти маєш можливість купувати такі дуже особисті буханки хліба і круті булочки, які більше ніде у світі не повторюються. І […]