Угорські фанки! Те, перед чим я ніколи не можу встояти

Оприлюднено Оприлюднено в Гурманський Будапешт
Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone

Про плюси і… теж плюси маленького авторського бізнесу.
Я нині мала нагоду згадати розповідь блогера Кіті про те, як це круто, коли є маленька пекарня в селі, що її відкрив молодий талановитий пекар Шон, і ти маєш можливість купувати такі дуже особисті буханки хліба і круті булочки, які більше ніде у світі не повторюються. І що коли пекар Шон пише у фейсбуку: “Гайз, я задовбався пекти для вас хліб, пробачте, але їду на лижі”, то все село потім два тижні сидить без хліба, бо у великому ширпотребному супермаркеті купувати хліб уже якось не годиться, та й не дуже хочеться, все ж таки хліб з живих рук Шона – це одне, а хліб з конвеєру геть інше.


Я обожнюю дрібні авторські місця на один столик, де за пультом стоїть або сам господар, або хтось із його родичів чи друзів. В таких місцях завжди дуже жива енергія у всього, що вони готують. У мене є така улюблена фанкарня на Томпа утцо у кварталі Корвіна. Думаю, нікому з закарпатців не треба пояснювати, що таке фанки? Для решти поясню – це пончики. Угорські пончики доведені до високого гастрономічного мистецтва і бувають глазуровані, неглазуровані, з найрізноманітнішими начинками, з горіхами, шоколадом, ваніллю, фруктові, з всілякими складними кремами, з присипками, без присипок, словом усякі і дуже різні. Єдине, що між ними є спільне, це те, що всі вони абсолютно смертельні для фігури за кількістю калорій і перед ними ніколи не можна встояти. У цій моїй улюбленій фанкарні є круті пончики з горіховим кремом і абрикосовим джемом, за які (здаю вам секрет) я можу багато що зробити, це такі маніпуляційні пончики, якими можна на мене впливати.


Але до чого це я: Нині ці пончики я не купила і ніхто не купив. Молоденька дівчинка на касі сказала, пробачте, у нашого шефа не було зранку настрою на горіховий крем, ви знаєте, як це іноді буває, – поганий ранок для горіхового крему.
І всі зрозуміли, і ніхто не образився. Є такі ранки – погані для горіхового крему, І ти з тим нічого не зробиш, – можеш засмутитися, можеш образитися, можеш розсердитися. А можеш вибрати інший пончик – з тим кремом, для якого нинішній ранок був акурат ідеальний. Наприклад пончик з малиновим кремом і білим шоколадом, теж фантастика, якщо вдуматися. 

P.S. Влітку моя улюблена фанкарня готує домашнє морозиво за всілякими цікавими рецептами, приміром морозиво “домашні гомбовці з сливами”, або “Камамберт морозиво з яфинами”. У ті місяці я ще була зовсім нова в Будапешті, щойно переїхала і не знала про це чудове місце, тому про морозиво вичитала на фб-сторінці. І звідти ж позичила фото.

 

Напишіть відгук