Mohacsi Busojárás – як угорці ховають зиму

Оприлюднено Оприлюднено в Екскурсії Угорщиною і не тільки
Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterEmail this to someone

Є в Угорщині у період Форшонґів дуже круте дійство, що історично рідниться з Венеціанським фестивалем. Фактично, його рідна менша сестра – Могачська хода бушо (Mohacsi Busojárás). Це древній язичницький звичай, нині належить до гунґарікумів (захищене законом угорське культурне надбання), і входить у список всесвітнього культурного спадку ЮНЕСКО. Були часи, коли це дійство майже зникло – спочатку викорінювалося церквою, потім совєтами, його потаємно передавали з сім’ї в сім’ю, і таки за останні два десятиріччя відродили повністю. Нині це величезна щорічна атракційна хода, що проганяє з Угорщини зиму. І як католицька церква, так і влада вже давно перестали проти неї щось мати, оскільки давні народні традиції в Євросоюзі люблять берегти.

Дата бушояраш завжди визначається першою повнею після весняного рівнодення. Це завжди період форшонґів. А форшонґ – це щось середнє між нашою Масляною і Венеційським карнавалом, святковий період прощання з зимою напередодні великого посту. Схожі на Бушояраш тардиції є й у інших народів і відноситься до природних свят прощання з зимою, зустрічання весни, ворожіння на плодючість та урожайність року.

Костюм могачського бушо незмінний з давніх пір – це вивернута хутром коротка овеча шуба, білі льняні штани (пишуть, що підбиті соломою, не дуже розумію як це, хіба поїду й роздягну якогось бушо :-)), кольорові плетені з овечої шерсті панчохи, бочкори і найголовніше – традиційна маска, виготовлена і розфарбована за давніми звичаями. Крім бушо в ході ще є янкелі, роль яких полягає  у тому, аби тримати подалі глядачів, особливо дітей. Попелом, борошном, тепер тільки тирсою або ганчір’ям наповнені їхні матерчаті мішки, якими вони лупкають усіх підряд. Ще є просто маскарадна масовка – жінки з закритими обличчями чи масках, також вдягнуті у весільних женихів та сватів чоловіки. Хода гудить, калатає, тріщить, шумить, йде від хати до хати, проводить обряди, приймає дари у вигляді їжі та алкоголю.

Не знаю як нині, але раніше в період форшонґів на бушо не розповсюджувалися звичайні повсякденні моральні правила, їхні вчинки завжди судили в ритуальному контексті. Ввважалося, що бушо під час форшонґу перебуває у спеціальному стані свідомості, що знаходиться поза часом, простором і діями. Загалом, дуже цікаве свято, яке треба хоча б раз у житті побачити, якщо ви любите такі штуки.
Не пропустіть!

Прекрасне промо (справді, не брешу!)

1 коментар до “Mohacsi Busojárás – як угорці ховають зиму

Напишіть відгук