Неймовірний літній день, зітканий із сонячних зайчиків та світлотіней, ніби акуратно вийнятий з якоїсь картини Лорана Парсельє і поміщений в затишну паркову зону Будинку національностей на Ihász utca. Таке мені у того французького художника літо завжди на полотнах, як була ця яскрава, пофарбована кольорами й смаками, субота – день Борщу й Української гастрономії в Будапешті.
Фантастична українська суміш фактур, кольорів, смаків, дух полтавського борщу й козацького кулешу, дивовижні українські чари, які творила навколо себе прегарна полтавчанка, етнограф та краєзнавець Олена Щербань, звісно ж, за активної допомоги всіх присутніх українців та угорців.
Українське самоврядування Кебані організовує це свято вже утретє. Ось вам невеличкий фоторепортаж нижче. А море-море фотографій усього дійства звісно ж на фейсбук за посиланням
Зі святом української кухні вас, любі! Смачного!
На титульному фото: Вікторія Петровська, Олена Щербань, Наталія Маргітич і велетенський сніп угорської зелені, що невдовзі чудово поєднається з українським борщем.
Традиційний полтавський калачПані Ярослава Хортяні, речник української громади в Угорському парламенті, президент Європейського Конгресу Українців – в Слобожанському вінку. І Олена ЩербаньБорщ собі тихенько кипить, і чекає не дочекається полтавських галушок і того останнього штриха, що його Олена називає українськими чарамиОсь як вони виглядають – українські гастрономічні чари, обов’язковий інгредієнт полтавського борщу: кріп, часник, сало і трішки жіночої магіїГолова ДСУУ Юрій Кравченко і чари пані ОлениПолтавські галушки готуються на кефіріПОтім потрапляють у борщ за допомогою ложкиКозацький куліш вже теж готовийПештський фотограф пан Дюрі каже, що обожнює українську кухню. Борщ любить вже давно, а куліш сьогодні скуштував уперше. Дуже йому сподобалося!Весільний вінок, прикрашений павиним пір’ям. Його вдягла пані Фелдиньі Крістіна (Földényi Krisztina) – Бібліотекар Центральної бібліотеки Ервіна СабоГості з Івано-Франківська: пані Наталія Коростіль, директор вищого художнього професійного училища №3 та пан Михайло Баб’як, директор вищого професійного училища №21 разом зі своїми студентами привезли з собою свої роботи на невеличку виставку- продаж. Також тут же проводили майстер-клас.П’ємо Ó-KIJEVI KVÁSZ – старокиївський квас українського виробництва, який розливає угорська фірма. І українську горілку само собою, але все ж у таку спеку – більше квас 🙂І співаємо українських та угорських пісеньІ насолоджуємося моментом, тому що так воно правильно.
