«Це фонтан Жолнаї», «Ходімо в те кафе, воно декороване Жолнаї», «На цьому даху черепиця Жолнаї», «У подарунок можете купити Жолнаї», «Маю вдома кахлі Жолнаї дві штуки, дісталися мені від дідуся, дизайнер хвилюється, що треба для них вибрати особливе місце». Так, так, вітаю вас, ви – в Будапешті. Слово “Жолнаї” тут звучить приблизно так само часто, як “парламент”, “паприка” і “гуляш”. Ви дупля не ріжете, чому людина десятиліттями зберігає якісь дві кахлі і молиться разом з дизайнером на них, як на ікони? Я розповім
Жолнаї – священна корова угорської національної культури, не менш вагома, ніж Парламент. І точно більш цінна, ніж гуляш і паприка, якщо рахувати на гроші, бо оті дві кахлі можуть коштувати цілий статок, якщо належать до Золотої ери Жолнаї, яка припала на кінець 19-го століття – часом навіть до 500 тисяч форинтів. Звісно, якщо ті кахлі вироблені в незугарні для дизайну часи комуністичного режиму, то красна їм ціна десять євро, однак ви все одно маєте шанс продати їх комусь нетямущому під брендом «Жолнаї» за двісті.
Отже, звідки взялася ця свята корова, як навчитися бачити її під час прогулянок, де у світі ми можемо побачити її ще, в тому числі в Україні, про це нині й поговоримо.
Що це таке
“Жолнаї” – це угорська кераміка родом з міста Пийч, яку вже більше ніж 150 років виробляє одноіменна порцелянова мануфактура. Ще в кінці 19-го століття вироби цієї мануфактури отримали міжнародне визнання – орден Франца Йосипа на всесвітній виставці у Відні, потім гран-прі на всесвітній виставці в Парижі, потім купу іноземних нагород і дипломів. Протягом кількох десятиліть підприємство стало найбільшим виробником кераміки всієї Австро-Угорської імперії. У цей період до розпаду монархії, який прийнято називати Золотою ерою “Жолнаї”, порцелянова мануфактура отримувала замовлення від дворів і правлячих кіл усієї Європи, тому нині цю кераміку ми можемо знайти і побачити в дуже багатьох містах за межами Угорщини.
Де є у світі
«У Центральній Європі є багато міст, де можна знайти будівелі оздоблені керамікою Жолнаї – в Австрії, Хорватії, Румунії, Словаччині, Сербії та Україні, – пише в своїй книзі «Архітектурна кераміка Жолнаї в епоху Австро-Угорської монархії» мистецтвознавець Мериньі Дьордь. – Серед них міська Ратуша і палац Райхла в сербській Суботиці, Ратуша в румунському Тиргу-Муреші, Спа-центр в Тренчанське Тепліце у Словаччині, сараєвська Ратуша, готель Москва у Белграді, Дім Haus Olbrich у Німеччині, Hungarian Pavilion в італійській Венеції. Особливо багато кераміки Жолнаї у Відні, нею оздоблені палац Equitable, будівля фабрики Захер Zacherlfabrik, фасад колишньої Allgemeine Poliklinik, універмаг «Portois & Fix» та інші. До будівель з декором Жолнаї належать також колишній Буковинський ощадний банк, нині Художній музей в українському місті Чернівці, та Teatro Nacionál у Мехіко. У Чернівцях майоликове панно на чолі музею виконане майстрами мануфактури Жолнаї Дарілек Генріком (Darilek Henrik) та Нікельскі Гийзою (Nikelszky Géza). А еозинова мозаїка театру в Мехіко розроблена в майстерні Мікші Рота»
Будапешт – серце кераміки Жолнаї. Крім нього, ще хіба Пийч – рідне місто мануфактури, але в Пийчі її таки менше. У Будапешті Жолнаї оточує нас зусібіч: у вигляді витіюватого декору чи майолік на фасадах палаців, кольорової яскравої черепиці на дахах, які є візитівкою міста не менше за шпилі Парламенту (на шпилях теж є Жолнаї, а ви собі як думали), кахлів у купальнях, приміром, в купальні Геллирт, і на старовинних печах та камінах, фонтанів на вулицях, інтер’єрного декору, посуду, керамічних картин, навіть ювелірних прикрас. Своєю красою угорська столиця великою мірою зобов’язана технологіям Жолнаї, які століттями прикрашають міське середовище і перетворюють навіть звичайну будівлю в джерело захоплення перехожих.
Що про неї треба знати
У зв’язку з керамікою Жолнаї треба знати три речі: пірограніт, еозинова глазур і архітектурний стиль угорська сецесія. Zsolnay – це не просто кераміка, це ще й інтегровані в мистецтво технології та інновації, які великою мірою зумовили формування цілого стилю. Без Zsolnay угорської сецесії не існує. Певна річ, одними стараннями виробника будівельної кераміки неможливо було б створити цілий стиль, велика заслуга у цьому належить архітекторам, які використовували її у своїх будівлях. Мануфактура Жолнаї вміла дружити з архітекторами, а також вміла винаходити нове, щоб їх у тій дружбі зацікавити ще більше.
Наприклад, пірограніт – проривну технологію, яку застосовують повсюдно навіть сучасні виробники кераміки, оскільки щось краще за неї поки що ніхто не винайшов. Пірограніт – це коли кераміка завдяки специфічній обробці перетворюється майже на камінь. Їй абсолютно не шкодить нічого – ні морози мінус сто, ні кислотні дощі, це дозволяє використовувати її в архітектурі для зовнішніх та внутрішніх оздоблень. Також важливо, що з пірограніту можна робити дивовижно красиві архітектурні елементи – ажурні і витончені, як мереживо. Пірогранітний декор ми бачимо в Будапешті на дахах, фасадах, тимпанах, парадних входах, стелях, сходах, внутрішньому оздобленні. З пірограніту виготовлені також фонтани Жолнаї
З пірограніту мануфактура також виготовляла яскраву і міцну черепицю, яка нині прикрашає дахи багатьох будівель Будапешта: собора святого Матяша, Музею прикладного мистецтва, Угорського геологічного інституту, Національного архіву Угорщини, Центрального базару, Реформатську церкву в Буді, Церкву Szent László в Кьобані і багато інших.
Друге, що винайшла мануфактура Жолнаї – еозинова глазур. Це унікальне покриття, яке після випалу в печі дає соковитий колір з яскравим металевим відблиском. У перших серійних виробах майстри використовували багряно-червоні відтінки, пізніше порцелянові вироби стали фарбувати в золотисто-зеленуватий колір, ще пізніше з’явилися інші кольори. Порцеляна Жолнаї з еозиновою глазур’ю має серію спектральних відтінків – від характерно рожевого, з зеленими перламутровими переливами до нефритових і сіро-блакитних мерехтливих тонів, які переходять в глибокі чорні відтінки. Нині райдужний еозин, названий на честь Еос – давньогрецької богині світанку, як правило, є найдорожчим об’єктом пошуку колекціонерів епохи сецесії. Саме цей бронзовий відлив і є візитівкою порцеляни Жолнаї. Еозиновою глазур’ю мануфактура Жолнаї іноді покривала не тільки порцеляну, а й пірогранітні архітектурні елементи, дуже часто таке можна бачити й на фонтанах.
Сувеніри та подарунки Жолнаї
Крім архітектурної кераміки, мануфактура Жолнаї завжди виробляла і звісно виробляє й до сьогоднішнього дня посуд, декоративні статуетки, настінні тарілки, вази та жіночі прикраси, які можна придбати в них на сайті www.zsolnay.hu або в спеціальних крамницях міста. Це дорогі подарунки, які належать до класу люкс, ціни на них коливаються від 150-200 євро за статуетку і до 3-4 тисяч євро за вазу чи настінну тарілку. Посуд Жолнаї зазвичай розписаний не фарбами, а глазур’ю, яку наносять спеціальним пером. Візерунки таким чином набувають скляного блиску. Статуетки – переважно еозинові, їх відразу можна розпізнати за характерним блиском.
Якщо ви хотіли б придбати цю порцеляну зі знижками або цікавитеся як дестрибютор, зв’яжіться зі мною заздалегідь, я спробую вам допомогти.
Відео, які я робила для фейсбук з крамниць Zsolnay